Педагогічне портфоліо

Учнівська презентація на тему "Українська джерело пісня – народної мудрості"

  Відеоролик Нова українська школа

Конкурс учнівської творчості

«Молодь проти корупції»»

(номінація

«Кращий літературний проект»)

Казка 

"Не так сталось , як гадалось" 

В одному чарівному лісі жили звірі. Жили однією дружньою сім’єю: ходили один до одного в гості, відзначали дні народження, ховали померлих. У лісі були свої закони. Молодші шанували старших,  а старші – давали мудрі поради  юним. Керував лісовою сім’єю мудрий ведмідь Михайло. Комусь порадою допоможе, комусь будинок збудує, а в когось з дітками побавиться.

Та прийшов час Михайлові покинути цей світ. зібрав він усіх звірів і слабким голосом промовив: «Живіть у злагоді, а замість себе я залишаю вам свого сина Потапа».

Поховали Потапа і стали жити далі.

Та по лісі  почали чутки: Потап змінив лісові закони. Тепер щотижня кожен мешканець лісу повинен нести йому частку свого прибутку. Звірі,  звичайно обурились, але згадали слова старого Михайла і погодились.

Стали приносити Потапу, хтось м’яса, хтось меду, хтось грибів. Але знову ширяться чутки лісом.

Вирішив  молодий ведмідь одружитися, але  в нього немає грошей на новий будинок. Тому він видав указ, щоб усі звірі повинні принести по 100 золотих, інакше він порозвалює  їхні помешкання – молодий та сильний був.

Знову поступилися звірі Потапу. Відгуляв ведмідь весілля. Бобри-майстри збудували йому гарний будинок з басейном. Багатів Потап. Бджоли носили мед йому до вуликів. Білочки – горішки та ягоди. Лисиці – ловили рибу, вовки несли м’ясо. Не життя, а рай.

А бідні звірі вже ледве виживали, гнів клекотів у їхніх грудях та згадували старого Михайла і – затихали.

Аж ось знову заманилося Потапові змін. На цей раз схотів він, щоб під вікнами його триповерхового будинку текла річка.

Для цього йому потрібні були працівники, але звірі навідріз відмовилися працювати на ведмедя. Розлючений Потап накупив вибухівки і почав підривати землю сам, думаючи так утворити річку.

Та не так сталося, як гадалося. Заклекотіла земля,затряслася і страшний землетрус стався у тому лісі. Дерева, кущі ламалися як сірники. Будинок Потапа провалився у велику прірву. Ледве врятував  він свою сім’ю.

Коли все стихло, кинувся ведмідь за допомогою до звірів, та нікого не знайшов – звірі залишили цей ліс ще до землетрусу. 

Зрозумів ведмідь, що не так жив на світі, що багато зла причинив лісу та його мешканцям, що за чужий рахунок не проживеш. Згадав батьківські заповіді і вирішив жити чесна та справедливо.

Дудник Юлія Володимирівна учениця 8 класу РКЗО «Володимирівська СЗШ І-ІІІ ст.» Конкурс "Собори наших душ" (до 85-річчя Дніпропетровщини) Твір Дніпропетровщина - поетичний край